Головне меню
  .: Головна
  .: Історія бібліотеки
  .: Новини і події
  .: Поради користувачу
  .: Правила користування
  .: Розміщення бібліотеки
  .: Режим роботи
  .: Послуги
  .: Фотогалерея
  .: Ресурси
  .: Портрет регіону
  .: Бібліотечному фахівцю
  .: Архів
  .: Карта сайту







  .: Історичні довідка  

  Історична довідка

 

 

 

Історична довідка

Нова Одеса у 1860 році визнана "містечком "і стає центром Третього округу так званого Херсонського повіту Херсонської губернії Вознесенського міщанства ( 5-ї волості). На цей час в Новій Одесі проживало 2190 чоловік. В містечку в1879 році вперше була побудована двокласна земська школа на 25 учнів. В цій школі вчилися діти куркулів, чиновників, поміщиків. В цей час значного розвитку в Новій Одесі набуває ремісництво і працює 10 ковальських, 6 шевських, 15 чоботарських та 5 шорних майстерень, працює 20 вітряків. Раз у півроку відбувалися ярмарки, двічі на тиждень базари. Зростало населення. В 1897 році в Новій Одесі проживало 5504 чоловіки . Роком початку організації охорони здоров'я став1876 рік, коли в Новоодеській волості повітове земство купило будинок в центрі села, в якому і було відкрито лікарню на 12 ліжок (де сьогодні знаходиться нарсуд). Відкриття нової лікарні відбулося в 1909 році під керівництвом земського лікаря Сеславенського Олександра Петровича та його вірного помічника земського фельдшера Абрамова Іллі Олексійовича. Сеславенський О.П. пропрацював у лікарні понад 35 років і помер в Новій Одесі у 1936 році. З лютого 1920 року Новоодеська волость входила до складу Миколаївського повіту Миколаївської губернії , а з жовтня –  до Одеської губернії. В 1923 році утворено Новоодеський район, до якого увійшли 11 сільрад.

      Була проведена значна робота щодо об'єднання дрібних ремісничих майстерень у промислові артілі. Того ж року в Новій Одесі починає роботу цегельно-черепичний завод, паровий млин, 4-и олійні. На базі 10 колективних господарств в 1930 році організовано 6 колгоспів - "Перший Новоодеський", "Другий Новоодеський", "Будівник", "Незаможник", ім. Петровського, та "Відновлення" (згодом перейменований в "Шлях до соціалізму, "ім. 28 партз'їзду, ім. Кірова та ін.). У 1936 - 37 рр. стають до ладу маслосирзавод, рай харчокомбінат. Промартіль "Мебельник" виготовляла меблі, промартіль ім. Димитрова - вироби з очерету й рогози. Кадри для будівельних організацій готувала створена в 1929 р. школа ФЗУ "Будматеріал". Тільки протягом 1932 року вона випустила 50 спеціалістів. Багато було зроблено і в галузі охорони здоров'я.

      Кількість ліжок в лікарні збільшилася до 65. Працювали рентгенологічний кабінет, лабораторія, поліклініка. Відкрито пологовий будинок, дитячу консультацію, санепідемстанцію. Населення обслуговували 18 медичних працівників у т. ч. 2 лікарі. Відбулися істотні зміни на ниві народної освіти. У 1939році повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. На кінець 30-х років у двох початкових, двох семирічних і двох середніх школах навчалося близько 2 тис. учнів. У 1939 році відкрито три колгоспні дитячі ясла і дитячий садок. Коли на Батьківщину напала гітлерівська Німеччина, понад 1500 новоодеситів пішли на фронт, 150 - записались у винищувальні батальйони. 12 серпня 1941 року фашисти вдерлися в Нову Одесу. З перших днів окупації населення чинило запеклий опір загарбникам. Партизанський загін, створений з місцевих жителів на чолі з Ф.А. Римарем, колишнім головним агрономом сільгоспвідділу райвиконкому, знищив призначених ворогами старосту і його заступника. Партизани разом з частинамиЧервоної армії з боями відступили з Нової Одеси, а 14 15 серпня брали участь у захисті Миколаєва, пізніше з'єдналися з каховським партизанським загоном. На початку 1942 року в Новій Одесі почала діяти група з 36 чоловік, організаторами і керівниками якої були Завадський та А.М. Беглиця. У грудні 1942 року фашисти викрили і розгромили організацію, її керівників було страчено. Коли гітлерівці дізналися що близько 300 мирних жителів переховуються в каменеломнях, то за допомогою отруйних газів примусили їх вийти звідти, жінок загнали в сарай, а чоловіків - у сусіднє село Андріївку, де 104 з них по звірячому розстріляли. Свято шанують воїнів - визволителів жителі Нової Одеси. Над братською могилою у парку, де поховані генерал-майор Г.Ю. Кухарев, підполковник А.І. Сапроненко, майор І.І. Довгокупля, капітан П.І. Савін, старший лейтенант П.С. Дишлевий та інші, споруджено пам'ятник. Новоодесити мужньо билися з ненависним фашизмом на фронтах Великої Вітчизняної війни. 1500 з них відзначені орденами і медалями, а І.І. Решетеєву та Л.М. Агеєву присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Після Великої Вітчизняної війни трудівники району досягли хороших результатів в трудовій діяльності. Серед передовиків колгоспного виробництва: Герой Соціалістичної Праці свинарка Л.Р. Апостолова, скотар В.Д. Ільїнський. Приклад самовідданої праці показували і працівники сортовипробовувальної дільниці, створеної в селі ще в 1937 році. Очолював її заслужений агроном Української РСР І.Є.Щербак. Дільниця 5 років була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки, нагороджена 5-а медалями і дипломами 2-го ступеня, премійована автомашиною. З 1965 року Нова Одеса - селище міського типу.

      За роки семирічки і останньої п'ятирічки тут зведено 595 житлових будинків, готель, розбито 5 скверів , прокладено 12 км. тротуарів. У селищі - 39 магазинів, з1964 року працює універмаг. У селищі збудовано 35тис. кв. м. житла, 5 корпусів районної лікарні. Став до ладу новий водопровід. З 1976 року Нова Одеса набула статусу міста районного підпорядкування. 1975 - 1990 роки були в цілому для міста роками економічного зростання, як в промисловості, так і в сільському господарстві. Валовий збір зерна у 1988 році складав 183тис. тон. з середньою врожайністю 29 цнт. Велика увага приділялась розвитку тваринництва та будівництва об'єктів соціальної інфраструктури. На території Нової Одеси - 2 виросли новобудови - "Торговий центр", "Хлібопекарня" та житло для працівників колгоспу. Значна увага районної міської влади була приділена газифікації міста. За цей період газифіковано в місті 4649 квартир та встановлено 2203 лічильників газу. Промислові підприємства міста: Кашперівський завод будівельних матеріалів, маслосирзавод, який прославився своєю продукцією, відомою не тільки в Миколаївській області, та й за її межами. В історію нашого міста назавжди ввійде подія, яка відбулася 24 серпня 1991року. Цього дня віковічне прагнення українського народу до волі знайшло своє історичне втілення в акті проголошення незалежності України. З цього часу і ведеться відлік процесу розбудови незалежної Української держави. Як для всієї України, так і для новоодеситів 15 років незалежності були непростими. Найскладнішим комплексом проблем виявилося реформування економіки. Не дивлячись на спади та підйоми, в окремих галузях виробництва, розвитку підприємництва новоодесити зуміли пройти цей переломний рубіж успішно. Новоодеський район як адміністративно - територіальна одиниця створений у 1923 році.

Територія – 14 тис. кв. км.

Населення - 35,7 тис. чоловік.

Районний центр - м. Нова Одеса

У районі налічується - 42 населених пункти, з яких 41 - сільський.

Розподіл населення за національностями:

все населення - 35700;

українці - 34361;

росіяни - 1922;

молдовани - 518;

білоруси - 192;

вірмени - 189;

корейці - 73;

Виробничий потенціал району : агропромисловий комплекс , переробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Найважливіший сектор економіки: агропромисловий.

В АПК району працює понад 300 фермерських господарств.

Виробнича структура сільського господарства - рослинницько-тваринницька.

Площа сільськогосподарських угідь - 123,6 тис. га.

Найефективніша галузь сільського господарства - виробництво зерна.

Тваринництво району - м'ясо - молочний напрямок.

 





Новоодеська ЦБ 2005-2012 рік

Hosted by uCoz